Поради батькам

03.Лис.2021
Поради батькам

Логопедична скринька

5 помилок при введенні поставленого звука в мовлення дитини

    Звук є. Можна розслабитися. Постановка звуку – це тільки початок роботи. Основна робота – це автоматизація звуку (введення його в мовлення дитини). Звук вже поставлений. Обійдемося без артикуляційної гімнастики. Виконувати гімнастику артикуляції потрібно до переможного кінця, а краще довше. Звук вже поставлений. Не поспішайте! Процес введення звуку в мовлення має свої етапи. Спочатку ізольовано, потім в складі, потім в слові, потім у фразі і в реченні. Тільки потім віршик. Найчастіше, якщо перервати заняття, відбувається відкат. Дитина втрачає навик. Час корекції залежить не тільки від майстерності фахівця, але й від типу порушення, від ступеня його прояви і від відповідального виконання домашніх завдань. Тому батькам варто запастися терпінням. Адже хороший результат залежить від кількох факторів: регулярність занять з дитиною; старанність; наполегливість.

Основні причини порушень мовлення у дітей

    Виділяють  дві групи дітей, які розвиваються нормально з точки зору медицини: БАЛАКУНИ – виявляють активний інтерес до навколишнього світу, легко адаптуються до нових обставин, рано починають говорити і ставлять велику кількість запитань; МОВЧУНИ – глядачі, починають говорити пізніше своїх однолітків, але відразу практично без дефектів, таким діткам потрібна увага і розуміння батьків. Однак, якщо ваш “мовчун” не почав говорити до трьох років, варто бити тривогу. Можливо, ви зіткнулися з серйозною проблемою. Звідки вона взялася? Причини: перш ніж говорити про різновиди та способи усунення дефектів мовлення, виявимо причини недуги. Їх можна розділити на дві категорії: ВРОДЖЕНІ (спадкові захворювання, особливість організму, складні пологи, родові травми, шкідливі звички) і НАБУТІ (занедбаність, часті хвороби, зниження слуху, стрес і так далі). Крім цього, частою проблемою є хвороби гортані або губ, неправильна будова щелепи, хвороби кори головного мозку і так далі. Якщо у вашої дитини виявили будь-який дефект мови, то батькам варто запастися терпінням. Адже хороший результат залежить від кількох факторів: регулярність занять з логопедом; старанність; наполегливість.

Види логопедичної роботи

1.Стимулювання мови. Викликання мови, “запуск” мови. Ці види логопедичної роботи застосовуються на самих ранніх етапах в корекційній роботі з дітьми, у яких не сформований психологічний механізм мови. Ця робота проводиться в процесі спільної взаємодії з дитиною в значущих для нього видах діяльності.

2. Формування мови. Відбувається навчання мови через багаторазове повторення з використанням ігрових прийомів і включення в комунікативні ситуації.

3. Корекційна робота з виправлення мови.

Критичні періоди в розвитку мовної функції

    Розглянемо критичні періоди в розвитку мовної функції дитини. Їх виділяють три:

  I період (1–2 рік життя). Коли формуються передумови мови і починається мовленнєвий розвиток, складаються основи комунікативної поведінки і рушійною їх силою стає “потреба” в спілкуванні. Будь-які, навіть начебто незначні несприятливі чинники, які діють в цьому періоді, можуть відбитися на розвитку мовлення дитини.

    II період (3 роки). Коли інтенсивно розвивається зв’язне мовлення, що вимагає великої узгодженості в роботі центральної нервової системи.

   III період (6–7 років). Початок розвитку писемного мовлення. Дуже зростає навантаження на центральну нервову систему дитини. Будь-які порушення мовної функції, наявні у дитини, в ці критичні періоди проявляються найсильніше. Крім того, можуть виникнути і нові мовні розлади.

Дитина не говорить 

    Від спілкування з вами дитина повинна отримувати задоволення. Грайте з дитиною в ігри, які їй цікаві і за її правилами. І поступово беріть ініціативу на себе. Не вимагайте від дитини мови. Приймайте її такою, якою вона є. ? Будьте послідовні у своїх діях. Визначте для себе де: МОЖНА, НЕ МОЖНА, ТРЕБА. Навчіть дитину навичкам самообслуговування – це дуже важливо. Зібрати іграшки, поставити чашку в раковину, одягнутися, зачесатися – все це під силу дітям 2–3 років. Розмовляйте з дитиною якомога більше. Ставте питання, на які можна відповісти вказівним жестом або показати предмет. Поменше телевізора і планшета, побільше спілкування, читання книг, прогулянок, спільних ігор. ОБОВ’ЯЗКОВІ заняття фізкультурою. Піднімайтеся пішки, а не на ліфті, ходіть по бордюрах, стрибайте, перекидатися, бігайте, плазуйте і т. д.

Автоматизаційні навички

    Зазвичай логопед займається з дитиною 2 рази в тиждень по пів години (в залежності від віку дитини). Очевидно, що про автоматизацію навичок при такій частоті і тривалості занять не може бути й мови. Адже часто у батьків немає можливості приділити достатньо часу для занять вдома. Як же автоматизувати навик? Не потрібно спеціально планувати 15–20 хв часу в день, щоб сісти з дитиною і відпрацювати всі домашні завдання. Можна все робити на ходу! Наприклад, йдемо в садочок і по дорозі шукаємо все, що має звук, який поставив вашій дитині логопед. Наприклад: «Л». Або нехай дитина збере шишки, і скільки вона їх набере, стільки раз нехай проричить. Або запропонуйте дитині викласти букву «Р» з камінчиків, паличок, листочків. Ось так, фактично граючи з дитиною, ви будете автоматизувати навик поставленого логопедом звуку. І завдяки цьому зможете скоротити кількість занять, зекономити кошти, і досягнете швидко поставленої мети швидше! Ось так, протягом дня під час інших справ, можна знаходити можливість для коротких завдань-ігор.

Фонематичні процеси

    До фонематичних процесів належить: слухова увага, фонематичний слух, фонематичне сприйняття, звуковий аналіз і синтез. В чому різниця цих понять? І в чому їх роль для мовної діяльності. Слухова увага – вміння визначати на слух звучання і напрям звуку. Фонематический слух – механізм, який дає можливість почути фонему, почути саме мову людини і проаналізувати: каже це дитина або дорослий, каже він голосно або тихо і т. д. Наприклад, слухаючи промову американки, ми розуміємо: це молода дівчина, вона розповідає щось радісно, пошепки, але не знаємо мови. Фонематичне сприйняття – вже вміння аналізувати звуки мови. Чуємо фонему й розуміємо, що це саме ця фонема («банан», а не «Ваван», «кит», а не «кіт»). Звуковий аналіз і синтез – це вміння виділяти слова з мовленнєвого потоку, чітко вимовляти окремі слова; розподіл слова на склади та чітка вимова складів; виділення наголошеного складу; вимова слова з посиленим наголосом; ділити слова на склади; добір слів з потрібним звуком і т. д.

Фонематичний слух

    Слух буває: фізичний (немовний), фонематичний (мовний), музичний. Фонематичний слух відноситься до фонематичних процесів. Фонематический слух – це механізм, який дає можливість почути фонему (мовний звук), почути мову ЛЮДИНИ. Коли з’явилася мова, тоді і з’явився фонематичний слух (все між собою зв’язано). Для розвитку фонематичного слуху використовуємо ігри та вправи по визначенню: тембру голосу (чи говорить це жінка, чоловік, дитина,старий, молодий і ін.). Темпу мови (як говорить: повільно або швидко). Висоти голосу (тихо або голосно, шепоче або кричить). Ігри для розвитку фонематичного слуху: ігри з дзвониками (вгадай, який дзвоник звучав), (вгадай, який дзвоник звучав першим), (відтвори послідовність звучання дзвоників). Так ми тренуємо пам’ять, увагу та музичний слух. “Де плескали в долоні?”Дитина стоїть посеред кімнати із заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати та плесніть в долоні. Дитина, не розплющуючи очі, повинна вказати напрямок, звідки вона почула плеск. “Вгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 2–3 дітей або членів сім’ї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав. Такі ігри дуже корисні і вони подобаються діткам.

До яких спеціалістів потрібно звернутися, якщо дитина заїкається?

    Які спеціалісти або фахівці допоможуть? НЕВРОЛОГ – це перший фахівець, до якого звертаються батьки дитини, яка заїкається. Він може провести діагностику, призначити медикаментозне лікування, поговорити з батьками про правильний режим дня. На жаль, хороших неврологів дуже мало, інші діють за загальною схемою: вітаміни, можливо, ноотропи.

    Окрім заїкання, можуть виникнути інші проблеми, пов’язані з центральною нервовою системою, які можуть погіршити саме стан дитини та її батьків. ПСИХОЛОГ – це зазвичай останній фахівець, до якого доходять батьки. Адже усвідомити і прийняти проблему дуже і дуже непросто, а особливо таку, яка стосується не тільки самої дитини, а й сім’ї в цілому. Що він може: дізнатися причину початку запинок, опрацювати з батьками і з дитиною окремо найбільш тривожні моменти, налагодити гармонійний сімейний фон у сім’ї.

Вчитель-логопед ДНЗ № 70 Андрєєва Н.В.