Результат моніторингу якості освіти за 2020-2021 навчальний рік

17.Чер.2021
Результат моніторингу якості освіти за 2020-2021 навчальний рік

Актуальним питанням організації освітнього процесу ЖДНЗ №33 є організація моніторингу якості дошкільної освіти, зокрема – розвитку компетентностей дошкільників з усіх освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти України. Протягом року педагогами здійснювалась системна та цілеспрямована робота щодо розвитку компетентностей дошкільників. Двічі на навчальний рік педагогами закладу проводився моніторинг рівня сформованості ключових компетентностей дітей у всіх вікових групах: перший у вересні 2020 року, другий – у травні 2021 року.

Порівняльний моніторинг рівня сформованості компетентності у дітей за віковими групами у відсотках


Головна мета моніторингу – визначити, чи є поступальні зміни в розвитку однієї конкретної дитини впродовж цілого року. Результати досягнень дітей дали змогу зорієнтувати педагогів у сильних і слабких сторонах розвитку кожної дитини, доборі засобів оптимізації цього процесу, шляхів індивідуальної роботи з нею.

Виходячи з аналізу показників дітей раннього віку можна зробити висновок, що рівень розвитку малят знаходиться на достатньому рівні. Вихователі постійно працюють над професійним зростанням, цікаво і змістовно організовують роботу з дітьми. Однак, вихователям групи раннього віку слід посилити роботу щодо облаштування змінного середовища групи, спрямувати увагу на мовленнєвий та сенсорний розвиток, розвиток ігрових навичок у малюків.

Обстеження дітей молодшої показав належний рівень розвитку дітей завдяки тому, що педагоги приділяли значну увагу мовленнєвому, сенсорному розвитку, формуванню елементарних математичних уявлень, екологічному вихованню, художньо-продуктивній діяльності, розвивали емоційні почуття. Заслуговує на увагу систематична, злагоджена робота вихователів молодшої групи. Необхідно відзначити, що вихователі групи розпочали впровадження розвивальних технологій: блоки Д’єнеша, палички Кюізенера, кубики Нікітіна, «Логіки світу» тощо.
Але необхідно надалі працювати над розвитком мовлення, формуванням комунікативних, логіко-математичних здібностей (просторова орієнтація, ліворуч-праворуч), вміння встановлювати емоційні контакти з дорослими та однолітками. Слід більше уваги приділити впровадженню здоров’язбережувальних технологій.


Вихователями середньої групи приділялась належна увага мовленнєвій, логіко-математичній, художньо-продуктивній, ігровій діяльностям, які мали змістовний характер. Простежується тенденція щодо збільшення кількості дітей, які добре засвоюють новий матеріал, уміють застосовувати знання на практиці, здатні до інтенсивної розумової діяльності, організовані, уміють зосереджуватись, розуміють вказівки дорослого.
Необхідно відзначити труднощі, які виникають у дітей середнього віку з освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», а саме: орієнтування у часі, просторі. Покращення потребує робота з мовленнєвого розвитку, зокрема звукової культури мовлення (виділення першого і останнього звуків у слові, добір слів на заданий звук), граматичної правильності мовлення (узгодження іменників з числівниками), зв’язного та комунікативного мовлення. Більше уваги потрібно приділити художньо-продуктивній діяльності, зокрема сюжетному малюванню, створенню розвивального мовленнєвого середовища, широко застосовувати театралізовану діяльність, більше уваги приділяти розвитку діалогічного мовлення, вмінню спілкуватися з однолітками та дорослими.


Аналізуючи розвиток ключових компетентностей у дітей логопедичної групи слід відмітити достатній рівень сформованості природничо-екологічної математичної компетентності. Проте, необхідно продовжувати роботу по формуванню комунікативно-мовленнєвої компетентності систематично застосовувати артикуляційну та пальчикову гімнастику, розгортати пошуково-дослідницьку діяльність, розвивати творчу уяву.

Результати обстеження дітей з порушенням слуху показали значні зміни в розвитку дітей завдяки тому, що педагоги надавали увагу індивідуальній роботі з дітьми, розвивали збережені можливості особливих дошкільників, активізували допитливість та спостережливість. Необхідна подальша робота над розвитком слухового сприймання, фонематичного слуху, усного мовлення, уміння зчитувати з губ.

Діти старшої групи обстежувались за кваліметричною моделлю оцінювання рівня розвитку дитини. Отримати цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дітей і співвіднести фактично досягнуті результати дав змогу кваліметричний підхід. Результати моніторингу показали, підвищення якісних показників розвитку усіх дітей старшого віку .